Електрогітари

341 товар

Так склалось, що більша частина стилів у музиці, що виникли в ХХ ст., певним чином були породжені конкретними технічними досягненнями. До них, беззаперечно, належить і електрогітара. Тут мається на увазі досягнення за трьома напрямками: обробка звуку, його підсилення, звуковий синтез.

Електрогітара використовується в багатьох музичних стилях. Хоча напрям, де її вперше почали випробовувати, цілком міг би обійтися і без електрогітари. Це блюз. Ось в чому причина. Численні блюзові і джазові гурти 20-30-х років ХХ ст. користувались акустичною гітарою, але її було дуже погано чути, і тому її використовували лише як інструмент для ритму. Але і там її було ледве чутно, хоча, починаючи з кінця ХІХ ст., майстри зробили чимало спроб підвищити гучність акустичної гітари. При цьому ще дуже часто використовували банджо, що мав більш яскравий звук.

У 1923 р. інженер-винахідник Лойд Лор спробував підсилити гітарний звук електрикою, розробивши електростатичний звукознімач. Але цей експеримент не був вдалим і не мав ніякого успіху на ринку. 1931 року Ж. Бошам і А. Рікенбакер винайшли електромагнітний звукознімач. Створюване у ньому магнітне поле підсилювало сигнал вібруючих струн.

Лес Пол виготовив монолітну гітарну деку. Вона була дерев’яною (із сосни) і мала назву «Брусок». Щоб зробити звукознімач, він використав запчастини від телефона, а для корпусу взяв простий брусок з дерева. Через те, що звук підсилювали електронікою, акустичний резонатор більше не був потрібним. На першому виступі з такою гітарою глядачі дивились на його інструмент як на казна-що. Щоб виправити таке ставлення і не відволікати публіку від самої музики Лес Пол приєднав до бруска корпус від іспанської гітари. Але це було лише для того, щоб покращити зовнішній вигляд гітари.

1954 року на ринку з’явився Stratocaster. З того часу ця модель майже не змінилась. Але тоді музиканти не задовольнялись «конвеєрними» інструментами. Більшість з них хотіли знайти щось для себе. Це позначилось і на гітарах. Намагались знайти «своє» звучання, а поп-музиканти старались зробити неповторним сам зовнішній вигляд інструмента. Від того, яку форму має корпус електрогітари, звучання не дуже залежить, і це давало можливість дизайнерам бути оригінальними і створювати свої моделі. Наприклад, гітарист гурту «АВВА» мав інструмент у вигляді зірки, а в гітариста «Scorpіons» гітара нагадує хвіст ластівки.

Екстримальними контурами інструментів найбільше були відомі такі фірми-виробники, як «Gіbson» і «B. C. Rіch». Згадувана модель у вигляді хвоста ластівки (Flyіng V) належить дизайнерам «Gіbson».

Були випадки, коли дизайнери гітар настільки хотіли виділитись, що забували про почуття міри. Наприклад, в одному з музичних салонів довгий час залежувалась гітара, в якій дека мала вигляд скрученого дракона. Робота була виконана досить майстерно, але серйозні музиканти відмовлялись від покупки такого інструменту. Тому що таку гітару було б незручно тримати, та й на перший погляд здавалось, що інструмент ледь тримається і розвалиться від найменшого руху. Мабуть, єдине її використання – прикрасити стіну.

Прихильники «акустики» будуть стверджувати, що електрогітара – це вже й не електрогітара, а зовсім інший інструмент, який лише зовнішністю нагадує її і зберіг давню назву за інерцією. Вони таки праві у тому, що це вже не такий інструмент. Тільки назва збереглась не за інерцією, адже це вже понад 70 років. Пропонуємо Вам вибрати електрогітару з каталогу або завітати до нашого магазину «8 Нота» в місті Львів.