Гітари та обладнання

Гітара – це узагальнена назва щипкових музичних інструментів, що складаються з дерев’яного корпусу з плоскими деками та вузької частини. Найбільш поширений вид – іспанська гітара, яка спершу мала чотири, а згодом – п’ять подвійних жильних струн. Але через деякий час закріпили модель, що мала шість одинарних струн з налаштуванням (з низу до верху): мі, ля, ре, соль, сі, мі1. Ще використовують семиструнну гітару з налаштуванням: ре, соль, сі, ре, соль, сі, ре1.

Жителі Англії та Америки у ХVІІІ ст. називали англійською гітарою інструмент, що мав грушоподібну форму і 6-14 струн (правильнішою тут є назва «цистра»). Гавайську гітару, або укулеле, використовують в американській музиці. Вона складається з глибокого корпусу і чотирьох металевих струн. Для гри на ній потрібен плектр. Своєрідне звучання цього інструменту забезпечує ковзаюча сталева пластина: вона натискає на струни, від цього змінюється їхня довжина, внаслідок чого змінюється і висота звуків. З 1930-х років набуває популярності електрогітара, яка з допомогою електропідсилювача створює необмежену силу звуку.

Тепер конкретніше про те, як і коли з’явилась гітара. Відразу після своєї появи гітара стала популярною серед усіх шарів населення. Деякі дослідники вважають, що історичних витоків цього інструменту варто дошукуватись на Сході, інші вказують на те, що батьківщина гітари – це Іспанія. Саме там поширені на той час лютні й віуели були витіснені акустичною гітарою. Вперше «співучий ансамбль» зображують на мініатюрах ще в ХІІІ ст. Мавританська й латинська гітари на той час виконували функцію акомпонемента, обмежуючись чотирма подвійними струнами. У ХVІІІ ст. «комора музики» суттєво змінюється. На зміну подвійним струнам приходять одинарні, гітара починає виконувати мелодійну й гармонійну функції. Такий зовнішній вигляд гітари зберігся і до нашого часу.

У ХІХ-ХХ ст. іспанські віртуози, зокрема А. Сеговія, продемонстрували, як можна використати гітару в якості сольного інструменту. Значний внесок у розвиток інструменту належить Вану Хеке, який в 1773 р. вперше виготовив 12-струнну гітару. У 1788 р. У Парижі з’являється семиструнна гітара – це заслуга абата Морлане. У доробку Штауфера, майстра із Відня, восьмиструнна гітара. За виникнення електрогітари ми завдячуємо західній індустрії. Справжній «бум» виробництва гітар відбувається в 50-ті роки попереднього століття. Такі відомі музиканти, як Джим Хендрікс, Гері Мур, Стів Вай, Джо Сатріані, Джон Петруччі не змогли б розкрити свій талант без допомоги цього інструменту.

У наш час найпопулярнішими є шестиструнні гітари, які мають суцільний або напівпорожнистий корпус і електронні звукознімачі. Уже кілька десятиліть першість в музичній індустрії заслужено мають електрогітари моделей «Telecaster» і «Stratocaster», «Les Paul», які в 1950-х роках випустили компанії «Fender» і «Gіbson». Завдяки фірмам «іbanez», «Jackson» та іншим електрогітари поширились за кордоном. Підвидом струнно-смичкового інструменту є бас-гітара. Від інших її відрізняє нижче звучання. Завдяки бас-гітарі світу відкрилися нові стилі й напрями в музиці і відомі тепер виконавці. У музичних колективах бас-гітара в поєднанні з барабанами підвищує яскравість творів, їхню образність. Така ритм-секція робить сюжет композиції більш прозорим і зрозумілим.

У даному розділі до Вашої уваги великий вибір гітар та аксесуарів до них, які Ви можете купити в нашому магазині.