Труби

Труба належить до числа старовинних музичних інструментів. Вона знайшла широке застосування ще у стародавні часи - у єгиптян, греків та римлян. На основі численних музичних інструментів та літературних джерел можна впевнено сказати, що більшість стародавніх народів широко застосовували цей інструмент для подання військових сигналів, а також при проведенні народних свят та богослужінь. Найдавніші згадки щодо використання труб в Україні - Русі відносяться ще до Х ст. Так, про їхню важливу роль в бойових діях давньоруських військ є згадка, наприклад, у свідченнях літописця про тривалу облогу печенігами Києва в 968 р. Широке використання труб в повсякденному житті безпосередньо пов'язане з яскравим та величним характером їхнього звучання, ця особливість сприяла різнобічному застосуванню труб не тільки як сигнальних, але і як оркестрових інструментів. На початку ХVIІ ст. вони з'являються в оперному оркестрі (опера "Орфей" К.Монтеверді, 1607), але як постійні учасники театрального оркестру входять до його складу у другій половині цього століття. В цей же час труби уже займають помітне місце в симфонічному оркестрі.

У оркестровій практиці XVII-XVIII ст. труби використовувались наступним чином: партії високих перших і других труб, які називались "Clarini" (звідси й назва стилю - кларіно) обов'язково виписувались, так само, як і партія низької третьої труби ("Prinzipal") запис якої відбувався в теноровому ключі. Партія четвертої труби, яка називалась "Toccato", не виписувалась зовсім, а виконавець грав по партії литаврів, проте на октаву вище. У тих випадках, коли партія IV труби все-таки виписувалась, вона нотувалась в альтовому ключі. Яскравими прикладами використання труб композиторами того часу можуть бути партитури Різдвяної ораторії та Брандербурського концерту №2 Й.С. Баха, ораторії "Самсон" і "Ода миру" Г.Ф.Генделя. З часом мистецтво використання стилю кларіно було втрачено у XIX ст. Загальний інтерес до музики епохи бароко та ренесансу відновився лише у другій половині ХХ ст. Винахідником спеціальної труби для виконання високих партій кларіно був видатний німецький трубач Ю.Козлек (1835-1905).

Історії розвитку труби

Протягом багатовікової історії розвитку труби виготовлялись із різних матеріалів: в стародавні часи - з дерева та слонової кістки, а пізніше - з металу. Спочатку вони мали пряму форму, з конічним розширенням до розтруба, пізніше - вигнуту. Труби були натуральними інструментами і застосовувались у різних строях, у залежності від основної тональності музичного твору. Вони так само як і валторни поділялись на низькі, середні та високі. Труби високих строїв - Соль, Фа-дієз (Соль-бемоль), Фа, Мі; труби середніх строїв - Мі-бемоль, Ре. Ре-бемоль, До. всі труби середніх та високих строїв звучать вище від написаного, крім строю До, який не транспонується. труби низьких строїв - Сі, Сі-бемоль, Ля - звучать нижче від написаного.

До числа найбільш розповсюджених відносились строї:

• Сі-бемоль
• До
• Ре
• Мі-бемоль
• Мі та Фа

В яких труби застосовувались композиторами-класиками. Серед них потрібно відзначити особливо відомі високі "бахівські" труби строю Ре. Виконання на них віртуозних партій, діапазон яких простягається до 16-го натурального звука, вимагало дуже розвиненої губної техніки. Але вже починаючи з 30-х років ХІХ ст., натуральні труби стали поступово витіснятись хроматичними та до кінця століття зовсім перестали використовуватись як у симфонічних, так і у військових духових оркестрах.

Перші хроматичні труби відрізнялись від натуральних тільки наявністю вентильного (пістонного) механізму. З численних строїв труб, які існували в перші роки застосування у них вентильних механізмів, найбільш використовувались механізми строїв Ре, Мі-бемоль, Мі та Фа, які відрізялись густим та соковитим звуком, особливо в низькому регістрі. При своїх позитивних якостях ці труби мали один суттєвий недолік: видобування високих звуків склдало певні труднощі. Для одержання яскравого, блискучого та вільного звука верхнього регістру необхідна була нова конструкція труб у високих строях.

І ось на прикінці 80-х рр. ХІХ ст. були нарешті побудовані найновіші хроматичні труби, високий стрій яких дозволив без труднощів відтворити звуки верхньої половини другої октави. Сучасна труба застосовується у вітчизняних симфонічних та духових оркестрах тільки в строї Сі-бемоль. Проте в складі симфонічних оркестрів Європи та США основним інструментом є труба строю До.

Купити духову трубу у Львові

Вибрати та купити гідну трубу можна в нашому музичному магазині. Ціна на неї дуже різниться. Інтернет-магазин «8 НОТА ™» співпрацює з грамотним персоналом, в числі якого професійні музиканти, тому підібрати вдалу та відповідну саме вам модель, не складе труднощів. Доставка безкоштовна за умови покупки на 1000 грн, а її сервісів для вашої зручності кілька. Звертайтеся до експертів, щоб покупка радувала!