Смичкові

Загалом смичковими називають групу музичних інструментів, у яких звучання здобувається проведенням смичка по натягнених струнах. Це сімейство інструментів сформувалось в кінці ХVІІ століття, поступово вдосконалюючись. Важливим доповненням до струнних інструментів був смичок, який у знайомому нам вигляді виник десь наприкінці ХVІІІ століття. Всупереч деяким тембровим відмінностям в окремих інструментах, разом звучать вони однорідно. Пояснюється це дуже просто: вони мають подібну конструкцію і загальні принципи добування звуку.

Для сучасної академічної музики застосовують чотири види смичкових пристроїв – це скрипка, контрабас, альт і віолончель. Поєднуючись, ці інструменти утворюють струнну групу симфонічних і камерних оркестрів, де скрипки зазвичай діляться на дві партії. Група смичкових інструментів має чи не найбільш багаті можливості звуку, загальний діапазон для оркестру. У повному обсязі смичкові інструменти в симфонічному оркестрі охоплюють сім октав: від конроктави і до соль-четвертної октави.

Для правильного вибору інструмента враховують здібності людини до музики, певні переваги. Крім того, варто звернути увагу на окремі параметри. Сюди належать цілісність, геометрія, розмір пристрою, положення дужки. Стан інструмента і його форма мають бути цілком в порядку, не мати ніяких механічних ушкоджень. Якщо ж прилад має в області підставки або деки тріщину по всій ширині чи довжині, то це суттєвий недолік. Такий пошкоджений інструмент потрібно відразу передати на реставрацію. Якщо ж Ви проігноруєте такі недоліки, це може значно знизити рівень якості звучання.

На якість звучання впливає і положення дужки інструмента. Потрібно прослідкувати, щоб дужка не була закріплена дуже туго, бо це може завдати шкоди інструменту при його експлуатації. Розмір пристрою визначають залежно від того, який зріст в музиканта. А от розподіл за віком зазвичай відіграє тут другорядну роль. Вибираючи смичок, прослідкуйте за тим, щоб у ненатягненому положенні смичкова тростина торкалась волосини. Найчастіше матеріалом для виготовлення смичка стає деревина пернабука або карбон. Початківці в основному віддають перевагу синтетичному матеріалові.

Існує досить багато прийомів добування звуку зі смичкового інструмента. Наприклад, способом legato, тобто «зв'язно», один рух смичком об'єднує кілька нот одразу. Для detache («окремо») для кожної ноти потрібно змінювати рух смичка. А от за допомогою spіccato («виділяючи») відскакуванням смичка від струн створюється відривчасте звучання. Col legno – особливий прийом серед інших. Таким способом струни дотикаються не до волоса, а до смичкового древка. Деякі музиканти можуть грати на смичкових інструментах навіть без використання смичка – вони защіпають струни пальцем. Така техніка гри має назву піцикато (pіzzіcato), в схемах і нотах його позначують pіzz., а повернення до гри з допомогою смичка називають арко і позначують - arco.

Для кожного смичкового інструмента характерні свої особливості. Їх обов'язково потрібно врахувати, перш ніж зробити покупку. У Львові, в магазині «8 Нота», представлено широкий асортимент смичкових інструментів. Тут Ви маєте можливість купити потрібну Вам модель для професіонала або початківця.