Сопілки

4 товари

Сопілка – це коротка трубка із твердого матеріалу, в якому звук утворюється за допомогою стовпа повітря, що вдувається через отвір (голосник) - збудник вібрації. Сопілка пройшла довгий шлях розвитку – від примітивної очеретянки до сольного інструмента, її вдосконалений варіант має десять отворів. Це дозволяє грати у будь-якій тональності зі сталим інтонаційним строєм. Партія сопілки записується на октаву нижче від реального звучання, її діапазон за записом – від до першої до соль третьої октави.

Усі хроматичні ноти видобуваються за рахунок комбінацій закритих та відкритих отворів (так званих вилок). При достатньому володінні аплікатурою комбінації не вважаються складними, оскільки кожен отвір знаходиться під окремим пальцем. Кожна октава має свою силу звука і свій тембр. У першій октаві сопілка звучить м’яко, ніжно, співуче, хоч і не досить сильно. Тембр у цій октаві – «оксамитовий». У другій октаві сопілка звучить яскраво й інтенсивно, у третій – сильно й пронизливо.

На сопілці грають різними штрихами: легато, стакато, деташе, подвійним стакато, фрулато. При грі штрихом стакато виконавець не відчуває технічних труднощів і може виконувати пасажі в будь-якому темпі. При грі легато з’являються деякі технічні труднощі й незручні місця, яких, по можливості, слід уникати (наприклад, мі-бемоль – ре третьої октави; сі-бемоль – ля-бемоль другої, ре – мі третьої, соль другої – до третьої октави та інші).

На сопілці виконуються майже всі трелі. Однак є незручні щодо виконання (ре – мі-бемоль; фа – фа-дієз; ля – сі-бемоль). Цілотонові трелі виконуються без жодних труднощів.

Динамічна шкала в сопілки невелика й залежить від регістру. У першій октаві вона може звучати від піано до мецо-форте, у другій – від мецо-форте до форте, а в третій октаві – тільки форте та фортисимо.

Як сольний інструмент сопілка здебільшого веде мелодію, також добре поєднується з усіма іншими духовими інструментами.

Крім сопілки-прими існують й інші різновиди сопілок, а саме – альт, тенор та бас. Усі вони є транспонуючими інструментами та звучать на октаву вище від запису.

З духовим оркестром використовується, як правило, лише сопілка-прима, хоча й квартет сопілок може бути застосований при певних умовах, як окремий ансамбль, та може доповнити партитуру духового оркестру як в окремих епізодах, так і в цілому у творах яскраво вираженого народно-жанрового характеру.